Меґан Міранда

Повтори людині запитання двічі – і вона твоя.

навесні світ скидає з себе весь той зайвий одяг, природа знову оживає, а ти – ні. Або теж скидаєш, але не в захваті від того, що бачиш під ним.

Я заплющила очі, уявивши на мить, що ми чужі люди, які спокій

спокійно можуть казати одне одному такі речі: «Бо в мене проблеми, купа проблем», – а тоді рішуче випростала плечі та випалила заготовлену промову:

А тоді рухаєшся далі, до наступної історії, поки це все тебе не наздожене.

Тутешнє життя не схоже на життя в місті, де жорстокі злочини стаються мало не щодня, де виття ревунів сприймається як буденний фоновий шум, а їхня близькість ще нічого не означає.

Історія починається не тоді, коли хтось зникає. Справжній початок історії – коли їх знаходять.