Як добре те, що смерти не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст.
Anastasia Avetikyanciteerde uitvorig jaar
Що жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, Як в смерті обернуся до життя…
Anastasia Avetikyanciteerde uitvorig jaar
І хоч це не по-християнському — бажати людям відплати за гріхи земні, але це видавалося мені логічним. Ідея всепрощення не для мене. Ті, хто влаштовував голодомор, відправляв людей на смерть, катував у таборах, ті, хто сьогодні винен у смертях і муках українців на Сході і в Криму, мусять відповісти і відповідатимуть.
Краще, що я читала за останні роки. Надзвичайна книга для знайомства з шістдесятниками, поєднання художньої розповідді, відступів з поясненнями та поезії. Раджу читати після перегляду документованого фільму «Хто ми? Психоаналіз українців».
Дуже важко таку книгу читати в такі тяжкі часи для нашої держави, але однозначно потрібно. Для того щоб набратися люті та злості, для того щоб не забувати про героїв минулого та теперішнього.