простоволоса й боса ти стоїш на вітрі з ароматом помаранчів довкола землі світяться вигнанчі вуста самі про себе шепчуть вірш
wsmnuuciteerde uit2 jaar geleden
I догорала свічка як на зло, дрімали по кутках сумні примари, життя пікомуненалежне пропливло, мов сірий дим над volle lacrimarum.
wsmnuuciteerde uit2 jaar geleden
Минаючи мов сон або старе кіно, ідуть легкі дощі всесвітньої печалі. Кружляє чорний диск і пахне свіжим чаєм
wsmnuuciteerde uit2 jaar geleden
І, може, саме так збувається «т е п е р», — у снах або дощах, поезіях чи кінах, у мандрах по чужих та рідних українах, у всьому, що собі народжує т е б е.
wsmnuuciteerde uit2 jaar geleden
На цей похмурий, виснажений сон Душі й самозакоханого тіла.
Їм сниться, що попереду могила, Буття землею, гробаками, тлом
wsmnuuciteerde uit2 jaar geleden
Усе намарно. Отже, так бува: Покинувши Господень дім поспішно, Ми сміло падаєм у прірву ніжну, Гадаючи, що це потрібно вам.
wsmnuuciteerde uit2 jaar geleden
Дрогобич, треба набрати повні плюца липневого повітря — і пірнути, ти ж чуєш, це Дрогобич, ненадовго, на короткий час.
wsmnuuciteerde uit2 jaar geleden
Два вірші, які довший час вважалися втраченими, проте їх зберіг Юрко Саєнко
wsmnuuciteerde uit2 jaar geleden
Cur male scribis?
wsmnuuciteerde uit2 jaar geleden
Невже коти, які живуть у гіацинтах, не допоможуть нам знайти бодай одну вузеньку вуличку в цій ночі без любові?
fb2epub
Sleep je bestanden hiernaartoe
(maximaal 5 per keer)