Деніел Ґоулман

зануреність у себе у всіх її формах убиває емпатію, не кажучи вже про співчуття. Коли ми фокусуємось на собі, світ стискається навколо наших проблем і тривог. Але коли ми фокусуємось на інших, світ розширюється. Наші проблеми відходять на другий план, а тому виглядають меншими, і ми збільшуємо свою здатність до зв’язку — або співчутливої дії.

Фантаст Роберт Гайнлайн іронічно зазначив: «Людина — не раціональна тварина, а та, що раціоналізує».

Через Інтернет не обійнятися і не поцілуватись

Але іноді відчуття, що про дитину не турбуються або «що б я не зробив — усе не так», зумовлює в дитини відчай, хоча вона все ще прагне позитивної батьківської уваги.

Дзеркальні» нейрони роблять ось що: вони відбивають дію, яку ми спостерігаємо у когось іншого, змушуючи нас імітувати її чи відчувати поштовх до цього

щоб зрозуміти інших, ми хоча б трохи стаємо як вони.

Як говорить тибетське прислів’я: «Коли ти усміхаєшся, половина усмішки призначена тобі, а половина — твоєму співрозмовнику».

що більш задоволена та комунікабельна пара, то точніше взаємне читання думок.29 Коли ми добре когось знаємо чи відчуваємо сильне взаєморозуміння, умови майже оптимальні для злиття наших внутрішніх думок, почуттів, сприйняттів та спогадів.30 Ми близькі до злиття розумів, де зазвичай сприймаємо, думаємо та відчуваємо так само, як інша людина.

Вистави, концерти та фільми дають нам увійти у спільне поле емоцій з великою кількістю незнайомців. Син­хронізація у піднесенні, як кажуть психологи, «органічно підкріплює» — тобто змушує всіх почуватися добре.

Фактично люди іноді будуть готові пожертвувати навіть місячною зарплатою, тільки б покарати нечесну пропозицію».