Ольга

Навіть подорослішавши, дівчинка полюбляла стояти й дивитися. Не те що б ходіння завдавало їй клопоту — вона рухалася жваво і впевнено, але хотіла спостерігати й розуміти, що відбувалося навкруги. Її батьки майже не розмовляли одне з одним і з нею теж

«150 моральних оповідок» Гоффманна [1], «Долю ляльки Вундергольд» [2] і «Нечупару Петрика» [3].

50 моральних оповідок» Гоффманна [1], «Долю ляльки Вундергольд» [2] і «Нечупару Петрика» [3].

Ти знаєш, чого чекаєш від життя, так само, як я. Утім, простір для кохання ми створили разом, і там немає нічого, що залишалося б тільки твоїм чи тільки моїм.

Вони мали б лежати разом і нагадувати нам про те, що всі ми однакові, у смерті так само, як за життя. Смерть втратила б свою жахливість, якби була не похмурим зрівнювачем, що позбавляє різниці, переваг та звільняє від дискримінації після життя, а просто продовжувала б існування, у якому всі були б рівними.

Вона полюбляла ходити на кладовище, тому що там усі були рівні: могутні і слабкі, багаті і бідні, ті, кого кохали, і ті, ким знехтували, ті, що досягли успіху, і ті, хто зазнав поразки. Над ними склеп чи статуя янгола, чи великий надгробок уже нічого не змінювали. Усі були однаково мертві, ніхто більше не міг чи не хотів звеличуватися, і вже не було нічого занадто великого.

арно попоївши, легше миритися з цим світом. Жирові подушечки згладжують роздратування і додають їй дитинно-чуттєвого шарму

Смерть втратила б свою жахливість, якби була не похмурим зрівнювачем, що позбавляє різниці, переваг та звільняє від дискримінації після життя, а просто продовжувала б існування, у якому всі були б рівними.