Похований_велетень

Ми хочемо порішити драконку, яка краде у нас найсокровенніші спогади. Бачите, пане, для цього ми привели зі собою отруєну козу.

Вістан подивився на тварину і захитав головою.

— Друзі, ми маємо справу з могутньою та підступною істотою. Боюся, найбільша шкода, якої може завдати їй коза, обмежиться легкою відрижкою.

Я дивитимуся йому в очі. Літа вкрили нас обох, як ото трава та бур’ян укривають поля, де ми колись воювали і жорстоко вбивали.

Комусь із вас зведуть чудовий пам’ятник, який допоможе живим пам’ятати про заподіяне вам зло. Комусь дістанеться лише неотесаний дерев’яний хрест чи пофарбований камінь, а комусь із вас судилося навік заховатись у тіні історії.

Може, Бог сердиться на нас через щось, що ми зробили. Чи, може, не сердиться, а соромиться нас.

Як на мене, то загроза від Квериґ полягає не стільки в її діях, скільки в її постійній присутності.

Велетень, колись глибоко похований, тепер заворушився. Коли ж він повстане — а це неодмінно станеться, — дружні зв’язки між нами здадуться нам вузликами, які дівчата в’яжуть зі стебел маленьких квіточок. Ночами чоловіки спалюватимуть сусідські будинки. На світанку — вішатимуть на деревах дітей. Від річок клубочитиметься сморід трупів, роздутих від довгого плавання. І, просуваючись уперед, наші армії ставатимуть дедалі більшими, підживлюючись гнівом і жаданням помсти. Для вас, бритів, це буде те саме, якби вам назустріч котилася вогняна куля. Залишиться тільки рятуватися втечею або вмирати. Ця земля, край за краєм, стане новою країною — країною саксів, — де від вашого народу не залишиться і сліду, хіба що одна-дві здичавілі отари овець, які блукатимуть схилами.

Комусь із вас зведуть чудовий пам’ятник, який допоможе живим пам’ятати про заподіяне вам зло. Комусь дістанеться лише неотесаний дерев’яний хрест чи пофарбований камінь, а комусь із вас судилося навік заховатись у тіні історії. Так чи інак, а всі люди — це учасники споконвічної процесії

Але ще декілька тижнів опісля йому продовжував незвано являтися її живий образ, — іноді ночами, вві сні, іноді серед білого дня, коли він копав землю чи допомагав чоловікам лагодити дах, — і тоді в нього між ногами виростав дияволів ріг

А до того часу просто сидять і безперестанку дивляться, а між ногами у них виростає дияволів ріг.