The Signature of All Things

те, що люди здатні почути одне одного через межу між світами, ще не значить, що вони розуміють одне одного.

Наша чутлива натура може стати тягарем, бо через неї ми неймовірно страждаємо. Тому я не вірю, що наш розум є наслідком природного добору, хоча в те, що саме природний добір дав нам наше тіло й більшість здібностей — вірю.

Як і Емброз, Воллес був мрійником. Непохитним прибічником чудес. Він казав, що немає нічого важливішого за дослідження того, що начебто суперечить законам природи, бо хто ми такі, щоб заявляти, нібито розуміємо ці закони?

Зоставайся там, де спокійніше, й дякуй Богові за той спокій».

«Що сильніша криза, то швидша еволюція».

Далі в Воллесовій статті йшлося про те, що всяка видозміна виду, яка допомагає йому вижити, може врешті-решт змінити той вид назавжди. Вчений писав, що найуспішніші різновиди множаться, а найбільші невдахи — вимирають. Таким чином види з’являються, перетворюються, процвітають і зникають.

Кожен, звісно, вибирає свій шлях, і в стоїцизмі є певна шляхетність, але деколи трагічність цього світу неможливо стерпіти, а муки кохання, подумала Алма, найбезжалісніші з усіх.

«Рушієм усіх змін є розпач і крайня потреба».

на світі нема загрозливішого суперника, ніж той, що живе в вас під боком.

Завдання — витримати випробування життям якомога довше. Шанси на виживання — мізерні, бо світ — не що інше, як нагромадження бід і незгасне горнило страждань. І ті, що виживають, формують цей світ, попри те, що світ одночасно формує їх.