Повернення

Є щось зворушливе в жіночій потилиці, щось дитяче, і, мабуть, ніколи не можна на жінку всерйоз розізлитися. Товстухи з жирними потилицями, звичайно, не враховуються.

Кому не щастить, той може зламати палець, колупаючись у носі

так буде все життя. Завжди знайдуться два-три місяці, через які що-небудь буде шкода кинути. Так і не помітиш, як підійде старість.

щось зворушливе в жіночій потилиці, щось дитяче, і, мабуть, ніколи не можна на жінку всерйоз розізлитися. Товстухи з жирними потилицями, звичайно, не враховуються.

я відразу беру цілий ящик «Лісової тиші»; це товсті коричневі обрубки, які цілком відповідають своїй назві: вони зроблені з чистого, без усяких домішок, букового листя. Але це краще, ніж нічого.

бачили війну на свій лад: із прапорами, ентузіазмом та оркестрами. Але ви бачили її не далі вокзалу, з якого ми від’їжджали. Ми зовсім не хочемо вас засуджувати за це. І ми раніше думали так само, як ви. Але ми дізналися і про зворотний бік медалі. Перед нею пафос чотирнадцятого року розсипався на порох. І все ж ми протрималися, бо нас тримало разом щось глибше, те, що народилося вже там, на фронті,— відповідальність, про яку ви нічого не знаєте і для якої не потрібно слів.

Ми йшли воювати зі словом «батьківщина» на вустах і повернулися, зберігши в серці те, що ми тепер розуміємо під словом «батьківщина». Тому ми просимо вас мовчати. Киньте ваші гучні фрази. Вони для нас більше не годяться. Не годяться вони й для наших полеглих товаришів. Ми бачили, як вони вмирали. Спогади про це ще настільки свіжі, що нам нестерпно слухати, коли про них говорять так, як робите це ви. Вони померли за щось більше, ніж за подібні промови.

— Навіщо все це було потрібно, мамо? — кажу я.
Вона мовчки гладить мене по руці.
— Для чогось, Ернсте, було потрібно. Господь Бог має знати.

Героїзм починається там, де розум не дає собі ради: коли життя більше не цінуєш надто високо. Героїзм тримається на безглуздості, сп’янінні, на ризиках — запам’ятайте це. Але не на роздумах. Роздуми — це ваша стихія. «Чому? Навіщо? Для чого?» Хто ставить такі запитання, той нічого не знає про героїзм.

— Те, що сьогодні, можливо, звучить дико: добро й любов. У цьому теж є свій героїзм