Валентина Мастєрова

На тому боці

Meld me wanneer het boek is toegevoegd
Dit boek lezen upload een EPUB- of FB2-bestand naar Bookmate. Hoe kan ik een boek uploaden?
• Чудова мова та зворушливі сюжети • Автор — лауреат численних літературних премій. Ця збірка сповнена глибиною й легкістю короткої прози. Здається, ніби кожен герой сів і написав про себе руками мисткині, відкрив душу. Дзвенить теплим словом родинний затишок, стугонить біль змарнованого життя, розливається м’який спогад про родичів, зринають давні перекази, легенди й спогади. Магічні події міцно вплетені в повсякдення сільського життя, як воно завжди ведеться на Поліссі. На перший погляд, розповіді містять лише події, але за кожним випадком — цілий оберемок переживань і тривожних роздумів. Їх не треба описувати словами — їх можна лише відчути, прочитавши збірку. Валентина Мастєрова відома не лише як талановита журналістка й громадська діячка, а й як визнана майстриня художнього слова. Перемога в міжнародному літературному конкурсі «Гранослов» і «У свічаді слова», звання лауреата премії імені Василя Стуса та премії Національної спілки письменників «Благовіст», а ще — любов тисяч і тисяч читачів… Для них Валентина Мастєрова відкриває світ сучасного українського Полісся — цього краю Зачарованої Десни з селами, що вмирають, та людьми — з чорними від хліборобської праці руками і чистими, щирими серцями — оберегами цієї споконвічної землі.
Dit boek is momenteel niet beschikbaar
196 afgedrukte pagina’s
Hebt u het al gelezen? Wat vindt u ervan?
👍👎

Impressies

  • Наталья Стрижоваdeelde een impressie3 jaar geleden
    👍De moeite van het lezen waard

  • Елена Власенкоdeelde een impressie3 jaar geleden
    👍De moeite van het lezen waard
    🚀Verslavend
    💧Tranentrekkend

  • KatyaSlimdeelde een impressie3 jaar geleden
    👍De moeite van het lezen waard
    💧Tranentrekkend

Citaten

  • Валерия Шинкевичciteerde uit5 jaar geleden
    Заметіль — світу Божого не видно. Ще година — і зовсім споночіє. А я боюся. Боюся оцієї хати — одинокої, наче загубленої на околиці села.
  • Валерия Шинкевичciteerde uit5 jaar geleden
    Мені важко усвідомити глибину дідових страждань, хоча й наша сім’я несла на собі важкий хрест, що залишився у спадок від такого кохання. Згасає в моїй душі співчуття, і я не жалію Ониська
  • Валерия Шинкевичciteerde uit5 jaar geleden
    Мовчимо. Я подумки з Мар’єю розмовляю. І про Настю забув, що вона поруч

Op de boekenplanken

fb2epub
Sleep je bestanden hiernaartoe (maximaal 5 per keer)