Мій цех В мойому цеху теслів і митців п’янливі таємниці, зваби і омани. Перо і пензель, тремтячи в руці, проколюють думок метелики весняні.
Співна сокира й гостре долото формують глину слів і дерево музики. Цей світ — хмільної пісні полотно, митцеві замалий — для теслі завеликий.
Сушко Катеринаciteerde uit2 jaar geleden
Біологічний вірш у двох відмінах
Сушко Катеринаciteerde uit2 jaar geleden
Два серця У вечір, в обрії, у спів підем, обнявшись, перед себе. Мов черепицю із дахів, зриває вітер зорі з неба.
І, відділившись від юрби, загорнемося в хутро ночі. Хай два серця — два голуби співзвучно й тужно затріпочуть
Сушко Катеринаciteerde uit2 jaar geleden
Весільна Для Олечки Послухай: б’є весільний бубон і клени клоняться, мов пави. В твоє волосся, моя люба, заплівся місяць кучерявий.
Чому пригасла скрипка трохи, чому тремтить твоя долоня? Ніч срібним сяйвом, наче мохом, обмотує підкови коням.
Сушко Катеринаciteerde uit2 jaar geleden
Перше ліричне інтермеццо Барвінкова щирість Кохай мене звичайно й просто, так, як кохають всі дівчата. Коли проходиш білим мостом, зоря в твоє волосся вп’ята.
Так палко вміють цілувати лиш ті, що перший раз цілують. В тремтінні слів твоїх крилатих я барвінкову щирість чую.
Сушко Катеринаciteerde uit2 jaar geleden
Самітний друже, мов у ночі пояс, ти в таємничість світу оповитий. В цей вечір весняний ходи зо мною в корчмі на місяці горілку пити.
Сушко Катеринаciteerde uit2 jaar geleden
Червона сажа заходу вкриває липи, що круглі, мов решета, сіють сонне сім’я, і струни листя замовкають наглим схлипом
Сушко Катеринаciteerde uit2 jaar geleden
Закони «біосу» однакові для всіх: народження, страждання, смерть. Що лишиться по мені: попіл слів моїх, що лишиться по нас: з кісток трава зросте.
Сушко Катеринаciteerde uit2 jaar geleden
Я розумію вас, звірята і рослини, я чую, як шумлять комети і зростають трави. Антонич теж звіря сумне і кучеряве.