bookmate game
Валер'ян Підмогильний

Місто

Валер'ян Підмогильний створив модерний роман, в якому, на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент перенесений на урбаністичну проблематику, порушені філософські питання буття й аналізована психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. «Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.
323 afgedrukte pagina’s
Oorspronkelijke uitgave
2021
Jaar van uitgave
2020
Hebt u het al gelezen? Wat vindt u ervan?
👍👎

Impressies

  • Artem Kuzmenchukdeelde een impressie3 jaar geleden
    👍De moeite van het lezen waard
    💡Heel leerzaam
    💧Tranentrekkend

    Дивне враження. Сподобалась мова книги, це інша епоха, інші вирази, рідкісні й забуті слова. Вчинки головного героя викликають роздратування, іноді злість, але за ними цікаво спостерігати. Багато речей у житті Києва не змінились, не змінились й типові життєві лінії містян. Перечитаю згодом.

  • Борис Синякdeelde een impressievorig jaar
    👍De moeite van het lezen waard
    🔮Verborgen diepten

    Дуже сподобалось. Історія, головний герої, мова автора - все дуже захоплює та книжка читається с цікавістю. А головне дуже влучно передалась атмосфера міста - цей шум відчуттів, думок, та міркувань герою, в цілому гарно написана та цікава книжка.

  • Stanislav S.deelde een impressievorig jaar
    🔮Verborgen diepten
    💡Heel leerzaam
    🎯De moeite waard
    💞Heel mooi
    🌴Mooi tussendoortje

    Це дещо особливе.
    Читайте, смакуйте. Одна з найприємніших книг, з точки зору мови і стилю написання. Речення хочеться перечитувати, абзаци нотувати а в деяких описах легко знайти й сучасні риси міського життя.

Citaten

  • Nadia Ihorivnaciteerde uit7 jaar geleden
    Щастя кінець кінцем — це недуга душевної короткозорості, можливе воно тільки в умовах неповного обчислення обставин і неповного знання про речі.
  • Darinka Otchenashenkociteerde uit3 jaar geleden
    На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді м’які волосинки, неголені вже тиждень, надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад, як багато хто з селюків і дехто тепер з поетів.
  • b1463284290citeerde uit5 jaar geleden
    Мені сорок два роки,— сказала вона,— я стара. Ти хочеш сказати, що це ще небагато? Ех, любенький, через рік я буду справжньою бабою, ти не пізнаєш мене, якщо побачиш. А колись, дуже давно,— ти не можеш навіть уявити, як давно,— я теж була молода... Знаєш, що таке радість? Це ефір. Він випаровує за одну мить. А біль держиться й держиться без кінця..

Op de boekenplanken

fb2epub
Sleep je bestanden hiernaartoe (maximaal 5 per keer)