Патрік Мелроуз. Паскудна звістка

Він думав багато про що, але нічого не запам’ятовував, неначе хитрий склеротик, який видобуває зі свідомості тисячі образів і відкидає їх усі гамузом, аби жити далі геть порожнім життям під значно світлішими, просторішими небесами.

Але тут однієї тілесної сили недостатньо, ви ж розумієте, про що я? Треба, щоб і в голові було щось таке… Так от, я гоцав тих двох танцівниць,— вони були просто фантастичними, такі тіла, така краса,— а кінчити не міг. Ви розумієте, про що я?
— У вас не було цього самого в голові,— припус­тив Патрік.
— Дуже точно, у мене не було цього самого в голові,— підтвердив Ерл.