История малой россии - 1

Маркевич Микола (1804–60), історик, етнограф, поет і музика-композитор, приятель Т. Шевченка, народився у селі Турівці на Прилуччині, де жив і помер; студіював у Петербурзі (у пансіоні при Педагогічному Інстетуті), і в Москві (вчився музики у Дж. Фільда). Близький до декабристських літ. кіл. (писав вірші, перекладав на російську мову Шекспіра й Байрона тощо), Маркевич з великим захопленням зустрів поезії К.Рилеєва, присвячені визвольній боротьбі України в минулому. вся літературна й наукова творчість Маркевича була просякнена патріотичним духом. 1831 р. він видав у Москві свої «Украинские мелодии», де у віршах російською мовою оспівував героїчне минуле України. Протягом довгих літ Маркевич збирав матеріали до історії України, м. ін. в архівах, зокрема в чернігівських. Проте основним джерелом для нього була "Історія Русів" (тоді ще не опублікована), під ВПЛИВОМ якої написаний головний твір Маркевича

«История Малороссии» (закінчений 1838, надрукований у 5 томах у Москві 1842–43; 1–2 том — основний текст, а 3–5 том. — документальні додатки, примітки, опис джерел, списки полків, сотень січових куренів, реєстр володарів України, списки ген. старшини, полковника, вищого духовенства, хронологічні таблиці тощо). Хоч «История Малороссии» з боку науково — методологічного вже не відповідала тодішньому станові історія науки, своєю схемою історії України, яку Маркевич розглядав як самостійний і безперервний процес розвитку від найдавніших часів аж до сучасности, твір Маркевича мав не абиякий вплив на сучасників (зокрема на Шевченка, який присвятив Маркевичу вірш «Бандуристе, орле сизий») і українську історіографію 19 в., а документальні додатки до нього збергають певне значення и досі.

<empty-line />
Издание книгопродавца О.И. Хрусталева.

М О С К В А.

В типографии Августа Семена,

при Императорской Медико — Хирургической Академии.

1842.

<empty-line />
Печатать дозволяется

с тем, чтобы по напечатании представлены были в Ценсурный Комитет указанное число экземпляров. С. Петербург. Май 7 — го дня 1840 года.

Ценсор П. Корсаков.