Ерік Берн

Що ти кажеш після привітання? Психологія людської долі

  • Жека Гудемчукciteerde uit3 jaar geleden
    Отже, перше запитання, яке слід поставити щодо ілюзій, звучить так: «Ви чекаєте на Санта-Клауса чи на Смерть?»
  • mkarpyshynciteerde uit2 jaar geleden
    Сценарій — це те, що людина запланувала робити у ранньому дитинстві, а життєвий шлях — те, що трапляється насправді.
  • Діана Рогацькаciteerde uit3 jaar geleden
    одна річ у житті є достеменнішою за податки й так само точною, як смерть: що швидше ви заводите нових друзів, то хутчіш вони стають старими.
  • b7973140985citeerde uit2 jaar geleden
    У більшості випадків людина проводить своє життя, обдурюючи світ і, зазвичай, себе саму.
  • b1734558931citeerde uit3 jaar geleden
    Щоб привітатися, ви спочатку викидаєте з голови все те сміття, що назбиралось у ній відтоді, як ви потрапили додому з пологового відділення,
  • Ольга Репужинськаciteerde uit15 uur geleden
    Можна побачити, що існує дев’ять можливих типів взаємодоповняльних транзакцій (ББ, БД, БДит, ДБ, ДД, ДДит, ДитБ, ДитД, ДитДит)
  • Ольга Репужинськаciteerde uit15 uur geleden
    Оскільки Я-стани відрізняються один від одного так само, як і справжні люди, важливо знати, який зі станів задіяно в кожного з людей, коли між ними щось відбувається.
  • maryartenkociteerde uit13 dagen geleden
    Два інші гасла, що поширені не лише серед психіатрів, а й серед великих мас населення: «Не можна вказувати людям, що робити» і «Я не можу вам допомогти, ви мусите допомогти собі самі». Обидва гасла — відверта брехня. Людям можна вказувати, що робити, і чимало з них робитиме це, до то ж добре. І ви можете допомогти людям, а вони не мусять допомагати самі собі. Вони просто повинні встати після того, як ви їм допоможете, і братися до своїх справ. Але такими гаслами суспільство (я маю на увазі не уявне суспільство, а всі суспільства) заохочує людей залишатися в рамках своїх сценаріїв і часто доводити їх до трагічної розв’язки.
  • maryartenkociteerde uit13 dagen geleden
    Кожна людина ще в ранньому дитинстві вирішує, як житиме та вмиратиме, і цей план, який він чи вона має у своїй голові ціле життя, називається сценарієм. Її тривіальна поведінка може визначатися свідомо, але важливі рішення вже ухвалено: з ким вона укладе шлюб, скільки матиме дітей, у якому ліжку помре, і хто буде поруч із ним чи з нею тієї миті. Це може бути не те, чого їй хочеться, але це саме те, що відповідає її бажанням.
  • maryartenkociteerde uit15 dagen geleden
    Щоб привітатися, ви спочатку викидаєте з голови все те сміття, що назбиралось у ній відтоді, як ви потрапили додому з пологового відділення, а потім визнаєте, що це конкретне привітання вже ніколи не повториться.
fb2epub
Sleep je bestanden hiernaartoe (maximaal 5 per keer)