Тиша в епоху галасу

Майте на увазі, що тиша, яку ви відчуваєте, відрізняється від тієї, яку відчувають інші. У кожного тиша своя.

Філософ і теоретик нудьги Блез Паскаль просував такий тип самодослідження ще у 1600-х роках: «Усі проблеми людства виростають з нездатності людини спокійно посидіти самій у кімнаті».

Для багатьох людей уся справа в так званому FOMO — «страху пропустити щось цікаве» або «страху втратити особливий момент

Філософ Дені Дідро вважав, що той, хто дивиться на цікаве мистецтво, схожий на глухого, який бачить німі натяки на якусь знайому йому тему.

Те, що приходить до вас іззовні, уже було сказано. Те, що життєво важливе й унікальне, уже існує всередині вас.

Галас також пов’язаний із поділом на класи. Галас, породжений кимось іншим, а не людиною, яку він турбує (другорядні звуки), закладає підвалини великої нерівності в суспільстві. Людям з нижчих класів зазвичай доводиться терпіти більше галасу на робочому місці, ніж представникам вищих класів, а їхні домівки гірше ізольовані від галасу сусідів

Іншою формою розкоші є не бути на зв’язку.

Тиша містить у собі якість, більш ексклюзивну та довготривалу, ніж інші різновиди розкоші. Одна з моїх доньок приємно вразила мене, висловивши це під час літніх канікул таким чином: «Тиша — це єдина потреба, яку ті, хто повсякчас женеться за розкішними новинками, ніколи не можуть задовольнити».

стоїка Сенеки: «Життя довге, якщо ви знаєте, як ним користуватися».

Відчуття щастя, коли ви досягаєте своїх цілей, начебто створює інша речовина в мозку — опіоїд. На жаль, дофамін сильніший за опіоїд, тому, навіть якщо ви досягнете всього, про що будь-коли мріяли, то й далі робитимете те саме. Звідси походить вислів «дофамінова петля». Ми відчуваємо більше задоволення тоді, коли передчуваємо та шукаємо, ходимо по колу, ніж тоді, коли просто цінуємо та дякуємо за той факт, що здійснили свої бажання.