Андрущенко І.

Оскільки нам не віриться, що ми й справді гідні чогось хорошого і що воно могло б нам належати, то ми відчайдушно боїмося все це втратити.

Ми часто уявляємо, що коли досягнемо якоїсь майбутньої мети, то відчуємо радість, спокій і готовність до щастя. Ми говоримо собі, що, досягнувши якоїсь конкретної мети, нарешті знайдемо спокій. Ми говоримо собі, що до цього дійде, щойно закінчимо коледж, або опинимося на солідній посаді, або заробимо достатньо грошей, або заведемо сім’ю і дітей, або досягнемо будь-якої іншої кількості цілей, які, ймовірно, упродовж нашого життя не раз змінюватимуться. Однак найчастіше, досягнувши чергової мети, ми повертаємося до свого базового рівня духовного добробуту. Якщо ми вічно нервуємося й нудьгуємо, ці почуття, найімовірніше, повернуться незабаром після того, як ми досягнемо мети, — але ж нам здавалося, що ця подія докорінно змінить наше життя

Щовечора перед сном записуйте у свій подячний щоденник щонайменше п’ять речей, які зробили або роблять вас щасливими, — ті речі, за які ви вдячні долі.