Андрущенко І.

Оскільки нам не віриться, що ми й справді гідні чогось хорошого і що воно могло б нам належати, то ми відчайдушно боїмося все це втратити.

Ми часто уявляємо, що коли досягнемо якоїсь майбутньої мети, то відчуємо радість, спокій і готовність до щастя. Ми говоримо собі, що, досягнувши якоїсь конкретної мети, нарешті знайдемо спокій. Ми говоримо собі, що до цього дійде, щойно закінчимо коледж, або опинимося на солідній посаді, або заробимо достатньо грошей, або заведемо сім’ю і дітей, або досягнемо будь-якої іншої кількості цілей, які, ймовірно, упродовж нашого життя не раз змінюватимуться. Однак найчастіше, досягнувши чергової мети, ми повертаємося до свого базового рівня духовного добробуту. Якщо ми вічно нервуємося й нудьгуємо, ці почуття, найімовірніше, повернуться незабаром після того, як ми досягнемо мети, — але ж нам здавалося, що ця подія докорінно змінить наше життя

Щовечора перед сном записуйте у свій подячний щоденник щонайменше п’ять речей, які зробили або роблять вас щасливими, — ті речі, за які ви вдячні долі.

Як тільки ви визначите, які ритуали у своєму житті ви хотіли б запозичити, впишіть їх у свій щоденник і починайте виконувати

Щовечора перед сном записуйте у свій подячний щоденник щонайменше п’ять речей, які зробили або роблять вас щасливими, — ті речі, за які ви вдячні долі. Це може бути все що завгодно, від малого до великого: від смачної їжі до змістовної бесіди з другом, від цікавого проекту на роботі до Господа Бога.

Записуючи кожен наступний пункт, намагайтеся уявити, що він для вас означає, і максимально наберіться пов’язаних із ним відчуттів.

Учасники щурячих перегонів відрізняються перш за все нездатністю тішитися власними заняттями, а також незламною вірою в те, що варто їм досягти якоїсь конкретної мети — і вони удосвіта будуть щасливі

Суспільство винагороджує нас за результати, а не за власне процес; за те, що ми досягли мети, а не за те, що ми пройшли той шлях, який до неї веде.

Час замислитися

Верніться подумки у ті часи — чи то єдиний епізод, чи то досить тривалий проміжок часу, — коли ви жили як гедоніст. Що ви придбали і що втратили, тримаючись такого способу життя?

Я сказав студентці, що замість питання про те, чи бути щасливою тепер або в майбутньому, вона повинна спитати себе про зовсім інше: «Як мені бути щасливою і тепер, і в майбутньому?