bookmate game
Грегорі Девід Робертс

Шантарам

Meld me wanneer het boek is toegevoegd
Dit boek lezen upload een EPUB- of FB2-bestand naar Bookmate. Hoe kan ik een boek uploaden?
Грегорі Девід Робертс, як і герой його роману, багато років був поза законом. Учинивши серію грабунків, він опинився в австралійській в’язниці, де мав провести дев’ятнадцять років. Але у 1980-му він утік і наступні десять років бурлакував — у Новій Зеландії, Азії, Африці та Європі. Проте більшість часу він провів у Бомбеї, де облаштував безплатну лікарню для бідноти, а ще підробляв і фальшивомонетником, і контрабандистом, і торгівцем зброєю. Коли ж його нарешті схопили в Німеччині та знову посадили, він скористався цим для того, щоб написати роман «Шантарам», який миттю став світовим бестселером.
Dit boek is momenteel niet beschikbaar
1.082 afgedrukte pagina’s
Hebt u het al gelezen? Wat vindt u ervan?
👍👎

Impressies

  • Maksymdeelde een impressie3 jaar geleden
    👍De moeite van het lezen waard

  • Наталка Харівdeelde een impressievorig jaar
    🔮Verborgen diepten
    💡Heel leerzaam
    🎯De moeite waard

  • Оксана Трачdeelde een impressievorig jaar
    👍De moeite van het lezen waard
    🚀Verslavend

Citaten

  • Victoriaciteerde uit4 jaar geleden
    Дорослішати — це й означає навчитися боротися зі стражданнями. З віком ми втрачаємо ілюзії і усвідомлюємо, що щастя буває рідко і швидко минає. Це нас вражає, причому що дужче вражає, то дужче ми страждаємо. Можна сказати, що страждання — це свого роду гнів. Ми обурюємося від того, що нам завдає болю життя. І це обурення і гнів ми і називаємо стражданнями. Звідси ж, до речі, випливає і фатальна доля героя.
  • Ярослава Антиповаciteerde uit7 maanden geleden
    Можна випробовувати чесність, відданість. Але кохання нічим не випробуєш. Якщо вже воно спалахнуло, то триватиме вічно, нехай навіть ми ненавидимо того, кого любимо. Воно вічне, тому що породжене тією частиною нас самих, яка не вмирає.
  • khmaruk96citeerde uit9 maanden geleden
    Ти знаєш анекдот про скорпіона і жабу? Про те, як жаба погоджується перевезти скорпіона через річку, узявши з нього обіцянку не жалити її?
    — Ну так. На середині річки скорпіон жалить-таки жабу, і коли вона питає, навіщо він це зробив,— адже тепер вони обидва загинуть,— він відповідає, знизивши плечима: «Вже таке я лайно. Проти власної природи не попреш».

Op de boekenplanken

fb2epub
Sleep je bestanden hiernaartoe (maximaal 5 per keer)